«За фахом я технолог швейного виробництва і в поліграфію, як і багато хто, потрапив випадково. Так, 10 років тому, коли мені було 22 і потрібно було визначатися, до якої справи докласти рук, поліграфія здавалася найменш пов'язаною з брехнею та криміналом. Торгівля, наприклад, мене ніколи не цікавила, інша справа виробництво: мені подобається мати справу з машинами, налагоджувати технологічний процес, бачити результати своєї роботи — я був вихований із таким розумінням.
Свою самостійну трудову діяльність починав із фірми, яка займалася встановленням комп'ютерних мереж. Поліграфічна ж діяльність фірми «Авіст» стартувала з різографу, придбаного на паях з партнером, в якого на той час вже була своя офсетна друкарня. Згодом я викупив свою частку і подався в самостійне плавання. Спочатку компанія розвивалася в двох напрямках: частина підприємства забезпечувала клієнтів комп'ютерами, а інша — бланковою продукцією. Перейти ж на новий технологічний рівень змусило бажання комплексно обслуговувати існуючих клієнтів, які потребували все нових і нових видів послуг. Щодо певної спеціалізації в сегменті упаковки, то вона склалася випадково: серед наших замовників бланків трапився клієнт, який потребував коробки, то ж ми придбали тигельний прес і почали працювати. Так, крок за кроком, машина за машиною, освоювали нові технології, які дозволяли виготовляти продукцію все вищого рівня складності. Водночас зосередитися на упаковці змушувало і географічне положення: Хмельницький не є потужним індустріальним чи видавничим центром, де знаходяться значні рекламні бюджети, і серйозно розраховувати на успіх у рекламно-журнальному сегменті, який характеризується високою оперативністю, тут не доводиться. Виробництво ж упаковки — більш системна та прогнозована робота: ми маємо орієнтовний план випуску продукції на півроку. Зворотний бік медалі — поширення схеми товарного кредитування, що для оперативної та рекламної поліграфії характерно не так сильно. Загалом же, якоїсь особливої специфіки в нашій роботі не бачу: поліграфія, немає різниці яка: рекламна, газетна чи упаковка, — має бути якісною, професіональною та виготовленою у визначений замовником термін.
Я не володію даром передбачення, який би дозволив спрогнозувати план розвитку підприємства на 10 років вперед і зробити висновок про перспективність того чи іншого сегменту ринку, то ж і не намагаюся цього робити. Пливу за течією: виходить — роблю, бачу, що мої очікування не справджуються, — шукаю альтернативні варіанти. Іншими словами, я не згоден, що «Не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас». Варто і треба: життя навколо змінюється, то ж потрібно змінюватися і самому. На сьогодні в ніші упаковки я бачу попит і перспективу, тому поки що продовжую її розвивати. Продолжение — в свежем номере «ДТ»!